Хозяин на своей земле

Хто потрібен селу?

     Вже більше 20 років Україна – демократична держава. Принаймні саме так написано в головному нашому законі – Конституції.

    Хто є опорою цієї держави?

Звичайний народ, як то кажуть, «маленький українець». Таких «маленьких» у нас вдосталь. Та тільки от місце проживання для них одне – село.

    Реформи, направлені на «покращення життя в сільській місцевості» протягом всього цього часу проводили 4 Президенти та 17 урядів. Проте, користі з цих так званих змін для селянина аж ніякої.

     Звідси постає запитання: чому так? Чи заслуговують на таке відношення ті, хто за часів Радянського Союзу (і зараз теж) годують місто? Чому вже пройшло понад два десятиліття, а про село чуємо лише одне слово - «руїна»? Як же ми змогли допустити таке знищення всього, що так цінували – невідомо. Задумайтесь, для кожного з нас у селі залишається щось святе: мамина вишня в саду, татові перестороги, бабусині колискові.

    Село – це край босоногого дитинства, в яке всі ми так чи інакше повертаємось, хоча б інколи, хоча б душею.

    Нині всі прекрасно розуміють, сільська місцевість – на межі зубожіння. Ферми розвалено, про кооперативи – забуто, земля – лише у руках орендаторів, школи та дитячі садки – закриваються, а молоді (звісно, якщо така у селі лишилась) нема ні місця роботи, ні місця для культурного відпочинку.

    Ситуація – патова, але не безвихідна. Саме час пригадати приказку: «Новое – это хорошо забытое старое», і спільними зусиллями відродити село, повернути його звичайним маленьким українцям. Це пропонує Комуністична партія України. Селяни зараз прекрасно розуміють – на пропозиції від держави не варто покладати надій. Надто часто всі ті надії перетворювались на велике ніщо.

    Тому на сьогоднішній день варто брати ініціативу у свої руки і виборювати право на ведення колективного сільськогосподарського виробництва, відроджувати села, захищати права вітчизняного виробника.

    З подібною ініціативою виступив у своїй передвиборчій програмі кандидат від КПУ Анатолій Тарановський. Він впевнений у тому, що майбутнє нашої країни – саме за селянами. Ця людина живе інтересами села, сільської громади і робить все для того, аби вона процвітала. Народжений у степовій Таврії, Анатолій Федорович прекрасно розуміє що значить для села – закрити школу чи лікарську амбулаторію.        Тому вихід з цього він бачить лише один, і це як не дивно повернення до соціалістичного устрою, до справедливого відношення до селян. «Ми зможемо відродити село – я впевнений у цьому, - стверджує комуніст Анатолій Тарановський. – Повернути селянам кооперативи, сільськогосподарські комплекси, машинно-тракторні станції. Все це можливо, просто треба змусити владу виконувати наші закони, і на державному рівні задекларувати всі ці моменти. Треба вимагати цього від влади, а ефективніший вихід – змінити її. Саме тоді мільйон проблем, пов’язаних із селом, вирішиться».

    До речі, думок на селі, як ви самі розумієте, достатньо. Тут вже давно працює безвідмовна система «передачі інформації». Так-так, саме ота, що зранку до вечора на лавочці сидить. Так от, тільки там і можна послухати думки на кшталт: «Нам Лукашенко потрібен – он у нього досі колгоспи є!», або ж «Сталіна не вистачає – ото був би в усьому порядок!», або ще «Треба сюди Леніна, щоб один раз все перевернув з ніг на голову, як колись!». А у висновку шановні, отримуємо лише одне: селянам потрібен соціалізм, він простий і зрозумілий їм. Вони розуміють, як жити при такому устрої, і згодні на це.

    На сьогоднішній день – село і його жителі вже дійшли до краю. Люди тут просто стомлені, якщо не зломлені психологічно. А як же інакше? Роботи – немає (принаймні постійної), молодь приїздить тільки по великих святах, дітлахів – катма (а отже до дитсадків та шкіл теж немає кому ходити).

   До речі, щодо першої проблеми – роботи, то є «чудовий» шлях її вирішення, називається «біржа». Та тільки от говорять на селі, що призводить вона до одного – сильна половина людства спивається. Бо не працюють там, а тільки по півроку стоять, а вдома теж не насидишся, от і йдуть чоловіки до сільського бару. А згадайте, раніше прийшов хлопець з армії, три дні погуляв. А на четвертий на нього вже дільничний інспектор ніби вовком дивиться, мовляв, що це за нероба на його території? І влаштовувались, і працювали!

      Невже зараз так не можна зробити? Звісно, що можна. Але комусь таке нормальне для селян життя – заважає, воно невигідне. Саме цю тенденцію і потрібно змінювати. Причому докорінно. Тому не треба цього разу спокійно сидіти та спостерігати, або ж в черговий раз отримувати різноманітні пайки.

    Треба слідкувати за подіями та реально їх оцінювати, прийти на вибори, і проголосувати за майбутнє своєї маленької, але Батьківщини.

   Додаткову інформацію про кандидата у народні депутати від Компартії по округу 
№ 185, Анатолія Тарановського
 Ви зможете знайти за електронною адресою:  
http://taranovskiy.minisite.ru/ , http://leader777.blogspot.com/

Автор: Олена Кучерява